Хімічні комікси

 

Як розв"язати задачу з хімії??? Це просто!

    Навчальна презентація

 

 

Задачі

 Обчислення маси (об’єму, кількості) продукту реакції за масами (об’ємом, кількістю речовини) реагентів, один з яких узято в надлишку.

 

1.Обчислити масу силікатноі кислоти, яку можна одержати із натрій силікату масою 50 г і розчину хлоридної кислоти масою 77 г з масовою часткою HCl 25%?

2.Яка маса кальцій силікату, що утворюється при сплавлені кальцій карбонату масою 25 кг із кремній (IV) оксидом масою 10 кг?

3.Яка маса амоній сульфату утвориться при взаємодії аміаку масою 30 г і сульфатної кислоти масою 76г?

4.Чи досить нітратної кислоти масою 60г для взаємодії з кальцій гідроксидом масою 37 г? Яка маса кальцій нітрату утвориться?

5.У закритій посудині змішаний нітроген (ІІ) оксиду масою 15г і кисень масою 10г. Яка маса нітроген (ІV) оксиду утвориться після реакції?

6.Аміак масою 85кг був пропущений через нітритну кислоту масою 300кг. Яку масу амоній нітриту отримали?

7.Для одержання нітратної кислоти в лабораторії взяли натрій нітрат масою 17г і сульфатну кислоту масою 20г. Яка маса нітратної кислоти утворилась?

8.Кальцій оксид масою 28г обробили ортофосфорної кислотою масою 100г. Знайдіть масу отриманого кальцій ортофосфату?

9.Суміш амоній хлориду масою 10,7г з гідроксидом кальцію масою 8г нагрівали для одержання аміаку. Знайдіть масу отриманого аміаку?

10.Яка маса амоній хлориду утвориться при взаємодії аміаку масою 30г і хлоридної кислоти масою 73г?

11.Аміак масою 85кг пропустили через нітратну кислоту масою 330кг. Знайдіть масу натрій нітрату?

12.Обчислите масу солі, що утворюється при взаємодії 5,35г заліза (ІІІ) гідроксида з 10г сульфатної кислоти?

13.Який об'єм (при н.у) вуглекислого газу виділиться при дії розчину хлоридної кислоти масою 435г з масовою часткою кислоти 30% на 25г кальцій карбонату?

14.Обчисліть масу карбон (IV) оксиду, який можна одержати при обробці кальцій карбонату масою 253г розчином хлоридної кислоти масою 40г з масовою часткою HCl 25%?

15.Суміш хлориду амонію масою 19,7г з гідроксидом кальцію масою 8г нагріли. Знайдіть масу та об’єм аміаку?

16.Яка маса натрій карбонату, який утвориться при взаємодії карбон (IV) оксиду масою 22г через розчин масою 20г з масовою часткою натрій гідроксида 25%?

17.Який об'єм водню (при н.у.) можна одержати при взаємодії магнію масою 1,2г з розчином сульфатної кислоти масою 5,5г?

Практична робота №3

Практична робота №3    

8 клас 

У перекладі з грецької генетичний означає — такий, що стосується похо­дження, вивчає розвиток чого-небудь.

Розглядаючи хімічні властивості сполук різних класів, можна простежити, як вони пов’язані за походженням, тобто скласти генетичні ряди, в яких простежується споріднений зв’язок між класами неорганічних сполук.
Генетичний зв’язок — це зв’язок між речовинами різ­них класів, що ґрунтується на взаємоперетворенні речо­вин і показує походження одних речовин від інших.
Знання генетичних зв’язків пояснює різноманітність класів неорганічних сполук і речовин у природі, відкриває перед уче­ними перспективи створення нових речовин.

Було давно помічено, що речовини, які беруть свій початок від простих речовин — металів, суттєво відрізняються за влас­тивостями від речовин, що беруть початок від неметалів. Тому розрізняють два генетичних ряди: генетичний ряд металів та генетичний ряд неметалів.

Генетичний ряд металів. 

Генетичний ряд металів має такий

вигляд: _

метал —> основний оксид —>основа (луг) —> сіль.

Метал, що започатковує генетичний ряд, наявний в усіх його складних речовинах, наприклад:

                                            1              2                    3

Ca —> CaO —>Са(ОН)₂ —>СаС1₂

1)   2Са + 0₂ = 2СаО;

2)  СаО + Н₂0 = Са(ОН)₂;

3)  Са(ОН)₂ + 2НС1 = СаС1₂ + 2Н₂0.

Звернути увагу учнів.     

Правило генетичних зв’язків:

1. Кількість стрілочок у схемі відповідає кількості рівнянь хі­мічних реакцій, які необхідно скласти.

2.  Сполуки, записані перед стрілочкою, обов’язково мають вступити в хімічну реакцію.

3.  Сполуки, записані після стрілочки, мають утворитися внаслі­док реакції.

Проте, як вам відомо, нерозчинну основу не можна добути з оксиду, піддавши його взаємодії з водою. Тому генетичний зв’язок ускладнюється на одну ланку:

метал —> основний оксид —>сіль —> основа —> інша сіль.

Для заліза та сполук  Феруму він має вигляд:

                                    1              2                  3                    4

Fe —> FeO—> FeS0₄ —> Fe(OH)₂ —> FeCl₂

1)    2Fe+O₂=2FeO

2)    FeO + H₂SO₄=FeSO₄+H₂O

3)    FeSO₄+2NaOH =Fe(OH)₂   +Na₂SO₄

4)    Fe(OH)₂+2HCl= FeCl₂+2H₂O

   Генетичний ряд неметалів. 

Генетичний ряд неметалів вибу­довується за тим самим принципом, що й металів, лише гідрат оксиду в ньому не основа, а кислота:

неметал —> кислотний оксид —>  кислота —> сіль.

Розглянемо генетичний ряд неметалів на прикладі сірки:

                 1            2                3

S  —> S0₂  —> Н₂S0₃  —> К₂S0₃

1) S + 0₂ = S0₂;

2)  Н₂0 + S0₂ = Н₂S0₃;

3)  2КОН + Н₂S0з = К₂S0₃ + 2Н₂0.

2.     Генетичний ряд неметалів, у якому основою виступає нерозчинна кислота. Цей ряд можна представити за допомогою таких перетворень:

неметал —> кислотний оксид →сіль —> кислота —> кислотний оксид —> неметал.

Наприклад, генетичний ряд Сіліцію:

    1               2                  3                  4             5

Si —> SіO₂ —> Na₂SiО₃ —> Н₂ SіО₃ —> SiO₂ —> Si.

1)    Si + O₂ = SіO₂

2)    SіO₂ + 2NaОH = Na₂SiО₃ + Н₂ О

3)    Na₂SiО₃ + 2НCl = 2NaCl + Н₂SiО₃

4)    Н₂SiО₃ = SiО₂ + Н₂ О

5)    SiО₂ = Si + О₂

Cхеми 1 і 2 можуть змінюватися. У загальному вигляді така схема матиме набагато більш складну структуру. Наприклад, схема .

  

Генетичний зв’язок класів неорганічних сполук. Схема 

Аналогічно можна одержати кислоту із солі, оксиди з основ і кислот, чисті метали й неметали з їхніх оксидів і солей .

Отже, ви ознайомилися з типовими варіантами генетичних рядів металів і неметалів.

Проте необов’язково, щоб з утворенням солі генетичний ряд завершувався. Його можна продовжити і, зокрема, у зворотно­му напрямі:

       1             2                3                     4                 5                    6               7

Cu —> CuO —> CuS0₄ —>Cu(OH)₂ —> CuCl₂   —> Cu(OH)₂ —> CuO —> Cu

1)    2Cu + 0₂ = 2CuO;

2)    CuO + H₂S0₄ - CuS0₄ + H₂0;

3)    CuS0₄ + 2KOH - Cu(OH)₂ + K₂S0₄;

4)    Cu(OH)₂ + 2HC1 - CuCl₂ + 2H₂0.

5)    CuСl₂ + 2NaOH = Cu(OH)₂ + NaCl                   

6)    Си(ОН)₂ —> CuO + Н₂0;                      

7)    CuO + Н₂ —> Cu + Н₂0.

Теми начальних проєктів для 8 класу.

Вітається творче виконання: 

  ➤Лепбук 

 ➤створити відеоролик , висвітливши одну із трьох нижче поданих тем. приклад: https://www.youtube.com/watch?v=dK6Zg-0YAPE&list=PL2bxZ5JtyRRpVJAinTfoH1Gwqfxj4AqeA&index=37&t=0s

➤у вигляді буклету з доповненою реальністю

 ➤ на платформі https://www.thinglink.com/,

1.Неорганічні речовини-представники основних класів  у будівництві та побуті

2.Хімічний склад і використання мінералів

3. Вплив хімічних сполук на довкілля та здоров"я людини.

Додаткові матеріали можна переглянути на http://kolosok.org.ua/arhiv/

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура. Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оксидів. Поширеність у природі та використання оксидів.	№2, 2007 №3, 2012 №4, 2012 №5, 2012 №10, 2012 №12, 2012 №2, 2013	В’ячеслав Солощенко, "Народжені вулканом" Наукова казка "Хвастливий Айсберг" Наукова казка "Королівський бал" Віктор Мясников, "Оксиди" Дарія Біда, "Піщані пікселі" Олена Крижановська, "Кам’яний лід" Тетяна Остапенко, "Цей корисний, цілющий, дивовижний пісок"
Вплив оксидів на довкілля.	№4, 2013 №5, 2013 №1, 2014	Дарія Біда, "Чому змінюється клімат Землі" Дарія Біда, "Чому змінюється клімат Землі" Дарія Біда, "Ти теж маєш вплив на клімат"
Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів та нерозчинних основ. Поширеність у природі та використання основ. Вплив основ на довкілля.	№7, 2012 №6, 2016	Віктор Мясников, "Основи" Ганна Боярських, "Смужки-хамелеони"
Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот. Вплив кислот на довкілля.	№3, 2012 №6, 2012 №6, 2016 №6, 2016	Андрій Бригас, "Скільки кислоти у вашому житті" Віктор Мясников, "Кислоти" Валентина Микитюк, "Озера-хамелеони" Ганна Боярських, "Смужки-хамелеони"
Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей. Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля.	№6, 2006 №5, 2011 №8, 2012 №10, 2012 №3, 2013 №11, 2015 №6, 2015	Ірина Пісулинська, "Що у нас у сільничці?" Урок у віршах "Класи неорганічних сполук" Віктор Мясников, "Їх Величність – солі" Олена Крижановська, "Мінерали" Віктор Мясников, "Реакції сполучення і розкладу" Катерина Нікішова, "Розглядається справа про сіль" Ольга Ковтонюк, Наталія Погорільчук "Що таке мінерал?"