Урок № :

Тема: Екологічні проблеми

1. Опрацювати § 46.

2. Перегляньте відео з теми за посиланнями: 
а) https://www.youtube.com/watch?v=RQZfX0M6IrM - Сучасні екологічні проблеми;
б) https://www.youtube.com/watch?v=v3_BGohxxwk - Екологічні проблеми людства;
в) https://www.youtube.com/watch?v=GPIoKvb8tVU - Проблеми забруднення навколишнього середовища.

3. Прийом «Бліцопитування»

- Природа це?

- Середовище це?

- Які види середовищ вам відомо?

Прийом «Фантастична добірка»

         Жили були у Всесвіті дев’ять красунь, дев’ять сестер. Та одна з них була найчарівніша. В біло-рожевому вінку з весняних квітів, у смарагдовій накидці із зелених шат, у золотавому багрянці щедрої осені – у всьому вона завжди прекрасна. Варто її лише захотіти і безкраї похмурі степи усміхнуться барвистою веселкою квітів, потягнуться до сонця зелені паростки у пустелях, виноградні грона наповняться соком. Тішила вона своїми чарівними очима-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом.

         Ти божество! Дзвін струмочок нагадує твій сміх, шелест листя в гаю – твоє легке дихання, повнозернистий колос – твою щедрість...
       Розвивається на вітрах її розкішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок – і заллється все навколо бузковими кольорами, засміється – і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі – і видніється рожевий обрій…

         1. Чи впізнали ви цю красуню? Як звуть її?

         Це наша планета, наша домівка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною… Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі – озерця, рідшати волосся, затихати голос…

         В мою душу закрадається тривога, а у вашу? Адже Земля – це наша домівка.

         2. Що саме непокоїть і тривожить нас?

Екологія – це наука про взаємовідносини живих організмів між собою та навколишнім  середовищем.

ВИДИ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Екологічні проблеми -  це негативні зміни, що наступають у природі під впливом різних чинників.

Забруднення атмосфери.

Основними джерелами забруднення атмосфери є: транспорт, підприємства промисловості, випробування ядерної зброї, лісові пожежі, вирубка лісів, опалювання житла, розклад живих організмів, обробіток сільськогосподарських земель, виверження вулканів.

Все це призводить до таких наслідків як: підвищення температури преземного шару атмосфери, впливає на організми тварин (руйнує гемоглобін, руйнує нервову і серцево-судинну системи).

Накопичення кислот в атмосфері призводить до випадання кислотних опадів, які руйнують споруди, підвищують кислотність ґрунтів, що призводить до зниження їхньої родючості. Туман, що містить кислоту, вражає дихальні шляхи людини.  А накопичення в атмосфері СО₂, сажі, диму, пилу призводить до утворення смогу - суміш отруйного диму й дрібних крапель води. Смог призводить до порушення складу крові в людини, знижує імунітет.

 Забруднення гідросфери.

Найбільше водойми забруднюються: стічними водами, які скидають підприємства у водойми, без достатнього очищення; сільськими господарствами; нафтопродуктами; твердими відходами (пластиком) у Тихому океані є цілі острови з пластику.

Наслідками забруднення води є:

1. Проблема прісної води, яка характерна для країн Африки та Австралії.

2. Погіршення якості питної води.

3. Загибель рослин і тварин.

4. Неконтрольований розвиток водоростей.

5. Утворення нафтових плям

6. Заболочування місцевості.

Забруднення довкілля.

Забруднення довкілля побутовим сміттям. Унаслідок просочування шкідливих речовин сміттєзвалищ відбувається забруднення ґрунтів, підземних вод токсичними речовинами, знищення осередків поширення рослин і тварин. Забруднення довкілля відбувається: під час видобутку корисних копалин та при їх збагаченні, внаслідок захоронення відходів виробництва при проведенні військових навчань, випробувань, внаслідок аварій та катастроф. І це все призводить до руйнування ґрунтів.

Скорочення флори та фауни.

Однією не менш важливою екологічною проблемою є втрати біорізноманіття. Воно загрожує вимиранню багатьох видів флори і фауни, тобто тварин і рослин, а саме рослин, оскільки вони не здатні до швидкої адаптації та змін, які відбуваються у природі.

Ми з вами нарахували таку кількість екологічних проблем, що дерева у природі не розпускають своє листя та не зацвітають квіти. Тому ми з вами зобов’язанні їм допомогти, та вирішити ці екологічні проблеми.

Прийом «Дерево рішень» (дайте усні відповіді)

1. Як розв’язати питання забруднення атмосфери викидами вуглекислого газу?

2. Що потрібно робити, щоб зменшити викиди в повітря: сажів та  смолів?

3. Як зменшити забруднення довкілля побутовим сміттям?

4. Що потрібно робити, щоб покращити якість питної води?

5. Як  вирішити проблему із зменшення кількості лісів на планеті?

6. Чому екологічні проблеми можна відвернути лише спільними зусиллями?

Домашнє завдання:

1. Опрацювати текст.

2.  Гра "Клубок" (письмові відповіді):

а) Назвіть види екологічних проблем:

б) Атмосферу найбільше забруднює:

в) Гідросферу найбільше забруднює:

г) Коли у водойму потрапляє нафта до чого це призводить?

д) Чи забруднює людина ліси?

е) Для чого потрібно збільшувати кількість лісів?                                                                                                                                                Бажаю вам успіхів!

Урок № :

Тема: Людина – частина природи

1. Опрацювати § 45.
2. Перегляньте відео-уроки з теми за посиланнями: 
а) https://www.youtube.com/watch?v=buUGo-lfdhs&t=8s
б) https://www.youtube.com/watch?v=iADQf8rFK3s
3. Прийом «Інтелектуальна розминка»

v    Що таке екосистема?

v    Що таке екологія?

v    Як ви вважаєте, яким чином людина може впливати на природу?

v    На сучасному етапі розвитку людина змінює Землю чи ні?

v    Що потрібно робити для того, щоб захистити природу від нас самих?

 Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

v    Які почуття, слова та асоціації виникають у вас при слові «людина»? (заповніть схему)

Вчені вважають, що людство з'явилося на Землі близько двох мільйонів років тому. Первісна людина була примітивна і мало чим відрізнялася від тварини. В той час люди дуже залежали від природи, але самі не мали значного впливу на навколишній світ. Наші далекі предки схилялися перед силою природи,  гостро відчували залежність від неї. Але поступово багато що змінилося. Із розвитком цивілізації, появою нових винаходів, людина все частіше почала втручатися у навколишнє середовище, змінювати його на свій розсуд. 
З’явилися поля, заводи, затишні будинки, різноманітна техніка і багато чого іншого.

З наукової точки зору людина – частина живої природи, а народна мудрість нагадує: не просто частина, а вінець природи, бо від неї залежить доля всього живого на Землі.

На початку свого існування людина жила як частина природи, за рахунок природи. У ті далекі часи люди повністю залежали від природних умов: погоди, кількості їжі та хижаків, що загрожували їхньому життю.

І з самого початку Людина живе в суспільстві, серед собі подібних. Людина — істота суспільна. Не дивно, що за часів збиральництва та полювання тривалість життя людини дорівнювала приблизно 22-28 років.

Первісні люди все робили разом: полювали, захищали себе від диких тварин, кочували в пошуках нових земель. Чоловіки ходили на полювання, жінки збирали їстівні рослини, доглядали дітей, шили одяг. У таких умовах життя було важким, багато людей гинуло в молодому і середньому віці, тому їх чисельність сильно не зростала.

Життя людини стало підкорятися не тільки законам природи, але й новим законам — законам розвитку суспільства. На цьому етапі розвитку людства його вплив на природу був незначним. Жили люди в печерах, пізніше навчилися будувати примітивні будинки. Наприклад, будували з кісток забитих тварин каркас будівлі та обтягували його шкурами.

Зрозуміло, що людина завжди прагнула зменшити залежність свого життя від природних явищ. Люди навчилися не тільки пристосовуватися до природи, а й пристосовувати її задля себе. Люди почали використовувати свої руки для праці. Отже, людина стала майстром і дослідником.

У сучасних умовах людина є найголовнішим перетворювачем природи, вона впливає на все живе. Та, на жаль, не завжди на користь. Щоб зробити цей вплив не таким катастрофічним, треба зрозуміти особливості людської діяльності в довкіллі.

v    Що спричинює суттєві зміни в довкіллі?

Складіть схему у зошиті

v    Що спричинює суттєві зміни в довкіллі під впливом людини?

Складіть схему у зошиті

v    Що змінилося із появою  людини?

Першого удару по природі людина завдала, почавши інтенсивно розорювати землі і приручивши тварин. Особливо, в період , коли площі для сільськогосподарських угідь  люди почали готувати, випалюючи сотні гектарів лісів. За допомогою вогню люди також полювали на диких звірів, завдаючи величезної шкоди природі.

А розвиток тваринництва супроводжувався  витоптуванням трав’яних масивів на великих площах, аж до повного їх знищення. Замість родючих земель з’являлися пустелі.

Далі – більше. Зміни природного середовища стали ще масштабнішими і глибшими. На місці природних ландшафтів стали формуватися ландшафти антропогенні, рушійною силою розвитку яких є людська діяльність.

Людина створила собі особливий світ — штучну природу. Придивіться, ми живемо у світі речей і предметів, приладів, механізмів, машин, що створені людиною. Так, людина вирощує рослини, добуває корисні копалини, робить добрива, осушує болота, будує міста, дамби на річках і ще багато чого.

На такі дії людини, яка є частиною всього живого, природа відповідає забрудненим повітрям, змілілими річками, пиловими бурями, зсувами ґрунту, зміною океанічних течій, зникненням видів тварин і рослин.

Природа забезпечує людину водою. І хоча води на Землі багато, проте прісної, придатної для пиття і господарських потреб, зовсім мало. Натомість використання води стрімко зростає. Підраховано, що за останні 40 років воно зросло втричі. Найбільше прісної води йде на зрошення полів і потреби промислових підприємств. На особисті потреби людина використовує її значно менше. Якщо використання води збільшуватиметься й надалі, то багато країн світу скоро відчуватимуть її нестачу.

Ви вже знаєте, що для існування людини необхідне повітря, а точніше — наявний у ньому кисень. Його постачають природі зелені рослини. Без повітря людина не проживе і декількох хвилин.

Отже, людина є частиною природи, і її існування залежить від впливу природних чинників. Людина і природа — одне ціле.

Створюючи кращі умови існування для себе, людина мимоволі погіршує склад води, повітря, знищує рослини і тварин.

Активна діяльність людини погіршує склад повітря. Водночас рослин стає менше, і вони не встигають утворювати кисень. Ще 6 тис. років тому ліси вкривали великі площі на Землі. Нині ж площі скоротились у кілька разів.

1.     Негативний вплив людини на природу:

а — знищення лісів; б — загибель риби

Внаслідок такої діяльності людини в повітрі зростає вміст вуглекислого газу, водяної пари та інших речовин. Вони більше затримують відбите від земної поверхні сонячне тепло. Від цього на нашій планеті стає тепліше. Так, за останні 100 років середньорічна температура на Землі підвищилася на пів градуса. Для окремого міста чи села таке потепління непомітне. Але для всієї планети загалом наслідки відчутні: почала танути багаторічна крига в полярних районах та горах. Внаслідок цього підвищується рівень води в морях та океанах. Вода наступає на суходіл, затоплюючи знижені території.

Людина має відповідально ставитися до перетворення природи на середовище свого існування. Безвідповідальне втручання в природу нікому не приносить користі.

Отже, людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому — це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.

Людина належить до живої природи.

v    Чим людина відрізняється від інших живих організмів?

 Саме ця особливість людини має більшу силу. Людина сьогодні може допомагати природі, створювати умови для життя, а може сприяти її загибелі.

Урок ми почали з епіграфа «Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення». Зараз природа планети під загрозою.

v    Як може людське мислення допомогти природі?

   За багато років свого існування людина припустилася багатьох помилок. Але, знаючи закони природи, що ми можемо зробити з вирубаним лісом, забрудненими водами і повітрям?

Заповнення схеми

Домашнє завдання:
1. Опрацювати текст.

2. Розв’яжіть задачі.

1) 3 250 000 видів рослин Землі 1/10 частина знаходиться на межі зникнення. Скільки видів рослин на Землі на межі зникнення?

2) Найпрацелюбніші санітари лісу — мурашки. У середньому мурашки за хвилину приносять до мурашника 2 десятки комах. Скільки комах принесуть мурашки за 1 годину?

3) На сім’ю з трьох чоловік щодоби потрібно 51 кг чистого повітря. Скільки кілограмів повітря знадобиться на наш клас (у класі 30 учнів)?

4) Учні вирішили зібрати сміття в лісі. Для цього вони об’єдналися у 5 груп по 6 осіб і вирушили в різні місця. Під час цієї акції кожен учень наповнив сміттям один мішок. Скільки мішків заповнили сміттям усі учні?                                                                                                                                         Бажаю вам успіхів!

Урок № 

Тема: Екосистеми.

1. Опрацювати § 44.

2. Перегляньте  відеофрагменти:

https://www.youtube.com/watch?v=PLFMAnuaCDM – Екосистеми. Структура екосистеми.

https://www.youtube.com/watch?v=4V6d2Szu0-I  – Екосистема  лісу.

https://www.youtube.com/watch?v=-uKodCuMnb4 – Екосистема  степу.

https://www.youtube.com/watch?v=BapB3c5r48w – Екосистема  річки.

https://www.youtube.com/watch?v=cMXvSDKrBIA – Екосистема  болота.
3. Природне угруповання становить сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, які пристосувалися до умов життя на певній території і впливають один на одного та на навколишнє середовище. У ньому здійснюється й підтримується кругообіг речовин. Можна виділити різномасштабні природні угрупо­вання: материк, океан, луки, тайгу, ліс, степ, пустелю, ста­вок, озеро тощо. Дрібніші природні угруповання входять до більших. Людина створює штучні угруповання, наприклад поля, сади, акваріуми.

Тобто угруповання — це жива природа, що входить до складу екосистеми.

Екосистема — це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного існування в певному середовищі життя, утворюючи з ним єдине ціле.

Термін «екосистема» був введений англійським біологом А. Тенслі в 1935 році.

Угруповання організмів, які входять до складу екосистем, складаються з трьох груп:

а) виробники — утворювачі органічної речовини (автотрофні організми); автотрофи-організми, які самостійно виробляють собі органічні речовини з неорганічних шляхом  фотосинтезу;

б) споживачі — споживають готову органічну речовину (гетеротрофні організми, переважно тварини); гетеротрофи - організми, які живляться вже готовими органічними речовинами і не здатні до фотосинтезу;

в) руйнівники — організми, що перетворюють органічні рештки на неорганічні (переважно мікроорганізми, бактерії та гриби).

Розглянемо екосистему на прикладі природної водойми (моря). У морі завжди є фітопланктон (мікроскопічні водорості та автотрофні бактерії, що плавають у товщі води, вони поїдаються зоопланктоном (дрібні тварини — ракоподібні, личинки різних тварин). Зоопланктон у свою чергу поїдається дрібною рибою, яка є здобиччю великих риб-хижаків. Хижі риби або вмирають, і тоді у розкладанні їхніх тіл беруть участь бактерії та деякі тварини (ракоподібні), або споживаються людиною (яка теж рано чи пізно врешті-решт помре).

Джерелом енергії, за рахунок якої існують усі організми, у будь-якій екосистемі є Сонце. Тому що саме сонячну енергію рослини в процесі фотосинтезу перетворюють на хімічну з утворенням органічних сполук.

Прикладом екосистем є ліси, пустелі, савани, озера тощо.

Спробуйте навести приклади організмів, які зустрічаються в таких екосистемах, розподіливши їх на групи (письмово).

Найбільшою екосистемою є біосфера. Це жива оболонка Землі.

У будь-якій екосистемі зазвичай відбувається низка паралельних ланцюгів живлення, між якими можуть існувати зв’язки, оскільки майже завжди різні компоненти живляться різними об’єктами і самі є поживою для різних членів екосистеми.

За ступенем перетворення екосистем людською діяльністю їх поділяють на природні та штучні.

Природні екосистеми зустрічаються дуже рідко, адже в промислово розвинених країнах екосистем, не захоплених людською діяльністю людини, майже не залишилося (хіба що в заповідниках). Проте до природних екосистем все ж таки можна віднести савани, ліси, луки, моря. Хоча і вони тією чи іншою мірою піддаються впливу людини. 

Штучні екосистемі — це системи, що створені людиною штучно, своїми зусиллями, використовуючи механізми. Штучні екосистеми створюються людиною для задоволення власних потреб. Це сади, парки, городи, поля, поселення різного типу, сільські та міські двори, штучні водойми, міста, промислові вузли, кораблі тощо.

Заповніть таблицю:

Домашнє завдання:
1. Опрацювати текст.
2. Розподіліть живі організми у таблиці. Кішка, слон, очерет, бузок, бактерія, лисичка, миша, людина, клен, лев, сироїжка, тюльпан, м’ята, кульбаба

3. Гра "Третій зайвий": приберіть зайве слово

- дуб, собака, бук;

- кіт, троянда, корова;

- жито, бактерії, гриби;

- ліс, озеро, теплиця;

- океан, поле, парк.

Бажаю вам успіхів!

Урок № :

Тема: Взаємозв'язки між організмами.

1. Опрацювати § 43.

2. Перегляньте  відеофрагменти:

https://www.youtube.com/watch?v=uW7SUbbXGzU – Пристосування  організмів  до  періодичних  змін  середовища.

https://www.youtube.com/watch?v=oa5Xld6jQPs – Хто  з  тварин  вміє  маскуватися.

https://www.youtube.com/watch?v=KMsU33lfOSw – Адаптація:  чому  тваринний  та  рослинний  світ  може  навчити  людину.
3. Як вам відомо, різні види рослин розповсюджені не рівномірно, а залежно від місцевих умов, утворюючи природні поєднання, або рослинні угруповання.

Часто гадають, що дикі тварини вільні у виборі свого місця життя, тобто можуть жити, де хочуть і як хочуть. Насправді це не так. Якщо ми приглянемося до складу тваринного світу в будь-якій місцевості, то побачимо не випадковий набір, а певний комплекс видів тварин, властивих саме тому чи іншому рослин­ному угрупованню. Таким чином, можна вести мову вже про природне угруповання рослин і тварин. Але ці рослини й тварини в свою чергу пов’язані з мікроорганізмами.

Отже, що таке – природне угрупування?

Природне угруповання — це сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, які пристосувалися до умов життя на від­повідній території і впливають одні на одних та на навколишнє середовище.

У ньому здійснюється й підтримується кругообіг речовин. Можна виділити різномасштабні природні угрупо­вання — материк, океан, ліс, луку, тайгу, степ, пустелю, ста­вок, озеро. Дрібніші природні угруповання входять до більших.

Людина створює штучні угруповання, наприклад поля, сади, акваріуми.

Кожному природному угрупованню властиві різноманітні взає­мозв’язки: за живленням, місцем життя тощо.

Що є основною формою зв'язків між організмами?

Основна форма зв’язків між організмами в природному угру­пованні — це зв’язки живлення.

Початковою, вихідною ланкою в будь-якому природному угрупованні, первісним джерелом нагро­мадження енергії є рослини. Тільки вони, використовуючи й акумулюючи енергію Сонця, з мінеральних речовин, що є в ґрунті чи воді, та вуглекислого газу утворюють органічні речовини.

Рослинами живляться рослиноїдні безхребетні й хребетні тварини.

А ними в свою чергу живляться м’ясоїдні тварини — хижаки. Так у природних угрупованнях виникають зв’язки «живлення, ланцюг живлення: рослини — рослиноїдні тварини — м’ясоїдні тварини (хижаки).

Іноді цей ланцюг ускладнюється: першими хижаками можуть живитися другі, а ними — треті. Наприклад, гусінь поїдає рослини, а її поїдають хижі комахи, які є їжею для комахоїдних птахів, на яких у свою чергу полюють хижі птахи.
 

Нарешті, до складу природного угруповання входять ще різні організми, які живляться відходами: відмерлими рослинами чи їхніми частинами (гілками, листям), трупами загиблих тварин, екскрементами. Це жуки-гробарики, дощові черв’яки. Але основну роль у розкладанні органічних речовин відіграють цвілеві гриби та бактерії. Саме вони доводять розклад органічних речовин до мінеральних, які знову можуть бути використані рослинами. Отже, в природних угрупованнях відбувається кругообіг речовин.

4. Дайте коротку  письмову  відповідь  на  питання:

а) як  тварини  пристосувалися  до  умов  різного  зволоження;

б) які  пристосування  мають  рослини і  тварини  від  перегрівання  та  переохолодження;

в) які  зміни  у  природі  називаються  періодичними;

г) наведіть  приклади  пристосувань  організмів  до  зміни  дня  і  ночі  та  зміни  пір  року.

Домашнє завдання:
1. Опрацювати текст.
2. Створи свій харчовий ланцюг, щоб містив у собі:

а) організми, які утворюють симбіоз;

б) хижак - жертва;

в) паразит - хазяїн.

3. Зробити  презентацію  «Вмілі  маскувальники»  з  прикладами  маскування  тварин.

Бажаю вам успіхів!

Урок № :

Тема: Грунтове середовище життя.

1. Опрацювати § 42.

2. Перегляньте відео з цієї теми:
https://www.youtube.com/watch?v=wjh0VXBZtDM&feature=share&app=desktop

3. Гра «Портрет»

За словесним описом учні повинні відгадати природний об’єкт, про який буде йти мова на уроці: «Відгадайте «Що це?»

·     Він є усюди, навіть у Світовому океані.

·     Він – результат взаємодії неживої і живої природи.

·     Щоб він утворився, потрібно тисячі років.

·     Його легко знайти під ногами.

·     Без нього не можуть жити рослини тощо».

3. Ґрунт – це природний об’єкт, в якому є все необхідне для життя і розвитку організмів. 

Типи ґрунтів

Дерново-підзолисті ґрунти розповсюджені здебільшого на Поліссі.

Сірі лісові ґрунти поширені у південній частині Полісся, на заході й Правобережжі України під ділянками широколистих лісів. 

Чорноземні ґрунти сформувалися в умовах недостатньої зволоженості під степовою рослинністю. Вкривають майже 60 % території України, є її національним багатством. 

На сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності утворились каштанові ґрунти.

4. Перегляньте  відеофрагмент:
https://www.youtube.com/watch?v=VEPDXLLaE2U

Домашнє завдання:

1. Опрацювати текст.

2. Дайте письмову  відповідь  на  питання:

а) які  умови  існування  організмів  у  ґрунтовому  середовищі;

б) як  пристосувались  мешканці  ґрунту  до  життя  у  ньому.

3. Повторити § 38-42, підготуватися до контрольного тестування.

Бажаю вам успіхів!

Урок № :

Тема: Водне середовище життя.

1. Опрацювати § 41.

2. Перегляньте  відеофрагменти:
https://www.youtube.com/watch?v=GXVjr1MUr6k&list=PLS3dH5drwWJb15kyQ6K9AgpNaLTVooXiD&index=33
https://www.youtube.com/watch?v=sKAm560utl0&feature=youtu.be

3. Вправа «Зашифрований текст»

Розшифруйте текст:

У в2д82му с6р6д2вищі світл1 81йбільше у в6рх8іх ш1р1х. Т2му тут п2шир68і з6л68і р2сли8и. 2кр6мі тв1ри8и 7ивуть 81 глиби8і кільк2х кіл2м6трів. Ц6 глиб2к2в2д8і риби і ч6рви. М6шк18ці в2д82г2 с6р6д2вищ1 дих1ють кис86м, який р2зчи868ий у в2ді. 2д8і 2рг18ізми м27уть 7ити тільки в пріс8ій в2ді, і8ші – тільки в с2л28ій (м2рях і 2к6181х).

4. Прийом «Пошук правильної інформації»

З розкиданого переліку оберіть ті, які, на вашу думку, стосуються водного та наземно-повітряногосередовища. Посилання:

https://learningapps.org/display?v=payr6tn4a20

5. Водне середовище життя є найдавнішим. Саме у воді зародилося життя. За складом водне середовище поділяють на два види: прісне та солоне (морське). 

Водне середовище існування – це абіотичне середовище мешкання, основним ресурсом якого є вода.

Ø Умови існування в межах водного середовища визначаються властивостями води.

Ø Лімітуючими ресурсами водного середовища існування є:

v кисень;

v світло;

v мінеральні речовини.

Згадаймо, скільки простору займає водне середовище на Землі. Різноманітність організмів у воді набагато менша, ніж на суходолі. Щільність води у 800 разів вища за щільність повітря. Тиск також набагато вищій, ніж на суходолі. (На кожні 10 м тиск зростає на 1 атмосферу.) Освітленість у воді зменшується із глибиною.

 ! Важливим фактором є нестача кисню. Вміст кисню у воді приблизно у 20 разів менший, ніж в атмосфері. Він зменшується з підвищенням температури, а також у стоячих водоймах у зимовий період, коли вода відділена від атмосфери шаром льоду (саме тому, рибалки, які роблять ополонки, допомагають водоймам, адже через ополонки потрапляє кисень). Вуглекислого газу у воді, навпаки, більше, ніж в атмосфері (приблизно у 150 разів).

У воді дуже швидко проводяться звуки, тому деякі тваринні організми, що мешкають у водоймах, видають звукові сигнали для спілкування з «родичами» (наприклад, косатки, кити, дельфіни). Також важливим фактором у воді є течія.

Тварини, що є мешканцями водного середовища, пристосовані до перебування в ньому. Усі їхні адаптації направлені на підвищення плавучості за рахунок збільшення поверхні тіла, обтічної форми, слизових покривів та формування тканин і органів, що містять повітря. Багато з них має плавці (китоподібні, риби). У більшості водних рослин є спеціальні органи дихання — зябра.

Деякі тварини можуть вільно пасивно парувати у воді (найпростіші, бактерії), а інші — активно (навіть реактивно) пересуватись (наприклад, риби, головоногі молюски, ссавці, водні змії та черепахи). Існують тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, актинії, деякі молюски). Таким тваринам властивий особливий характер харчування — відціджування або осадження завислих у воді частинок органічних речовин і численних дрібних організмів.

Життя більшості тварин у воді пов’язане з існуванням у постійних сутінках чи в темряві, що дуже обмежує можливості зорової орієнтації.

У воді світлові промені дуже швидко згасають, тому навіть ті тварини, які мають добре розвинені органи зору, орієнтуються за їхньою допомогою лише на близькій відстані. Орієнтація на звук у водних тварин розвинена краще, ніж зорова.

Деякі види уловлюють навіть коливання дуже низької частоти (інфразвуки), що виникають під час зміни ритму хвиль, і завчасно спускаються перед штормом із поверхневих шарів у більш глибокі (наприклад, медузи). Багато мешканців водойм самі видають звуки (ссавці, риби, молюски, ракоподібні). Деякі тварини відшукують їжу і орієнтуються за допомогою ехолокації — сприйняття відображених звукових хвиль (китоподібні). Багато водних мешканців сприймають відображені електричні імпульси, видаючи під час плавання розряди різної частоти. Відомо близько 300 видів риб, здатних генерувати електричний імпульс і використовувати його для орієнтації й сигналізації.

 ! Наприклад, прісноводна рибка водяний слон видає до 30 імпульсів за секунду, виявляючи безхребетних, яких вона може вполювати в рідкому мулі без допомоги зору. Частота розрядів у деяких морських риб доходить до 2000 імпульсів за секунду. Деякі риби використовують електричні поля також для захисту й нападу (електричний скат, електричний вугор тощо). 

Рослини, що мешкають у водному середовищі, зазвичай є водоростями (одноклітинними та багатоклітинними). Вони не мають органів і тканин. Більшість із них пасивно плавають у воді, а деякі — ведуть прикріплений спосіб життя. 

У водоймах можуть частково бути і вищі рослини (ті, що мають органи і тканини). Вони занурені у воду. Такі рослини одержують не всю кількість сонячного проміння, тому що частина його відбивається або поглинається водою. У зв’язку з тим, що у воді мало розчиненого кисню, у вищих водних рослин ускладнений газообмін. 

Домашнє завдання:

1. Опрацювати текст.

2. Дайте письмову  відповідь  на  питання:

а) які  умови  життя  у  організмів  у  водному  середовищі;

б) назви  рослини  і  тварини  водного  середовища.

3. Твір-фантазія «Якби людина жила у воді» (до 21.04.21 надіслати у Classroom).

Висловіть припущення про те, як би мала виглядати людина, що мешкає у

водному середовищі.

Бажаю вам успіхів!

 

Урок № :

Тема: Наземно-повітряне середовище

1. Опрацювати § 40.

2. Перегляньте  відеофрагмент:

https://www.youtube.com/watch?v=6WUUdJnBpU4

https://www.youtube.com/watch?v=KpY6psOLgLw&feature=youtu.be
3. Пристосування організмів

Домашнє завдання:

1. Опрацювати текст.

2. Дайте відповідь на питання № 1 - 3, стор. 176.

3. Використовуючи підручник, мережу інтернет, заповніть третю колонку таблиці

Бажаю вам успіхів!

Урок № 3:
Тема: Пристосування організмів до змін середовища

1. Опрацювати § 39.

2. Перегляньте відео:
https://www.youtube.com/watch?v=SULxdVfAyTY

2. Знайдіть у підручнику та запам’ятайте визначення понять: сезонні зміни, добові зміни, листопад,  сплячка, «стан заціпеніння».

3. Прослухавши відео та прочитавши текст підручника заповніть таблицю «Пристосування рослин та тварин до періодичних змін у природі» відповідно, тих організмів, які подані на фото

4.*З додаткових джерел дізнайтесь про інші приклади пристосувань до періодичних змін. Наведіть приклади (усно).

5. Перегляньте відео

https://www.youtube.com/watch?v=2xZ6vlpCfog

і спробуйте відповісти (усно):

- Які періодичні зміни використані для створення квіткового годинника?

- Чи можна у нашій місцевості визначити час доби за певними організмами? Наведіть приклади.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати текст.

2. Дайте відповідь «Так (+)» або «Ні (-)» у зошиті.

а. Сезонні зміни зумовлені рухом землі навколо своєї осі.

б. До умов існування взимку рослини готуються заздалегідь.

в. Осінній листопад характерний для всіх деревних рослин. 

г. Одна з причин листопаду – зміна тривалості світлового дня.

д. Комахи, змії, жаби, ящірки взимку активні.

е. Переліт птахів – це пристосування до періодичних змін пір року.

є. Заєць змінює забарвлення, щоб йому було тепліше.

ж. Комахи впадають у стан заціпеніння.

з. Взимку необхідно підгодовувати осілих і кочових птахів.

и. Біле хутро горностая взимку добре помітні його ворогам або жертві.

і. Рукокрилі, що живляться комахами, взимку впадають у сплячку.

ї. Борсук взимку перебуває у стані заціпеніння.

                                                                                                   Бажаю вам успіхів!

Урок № :
Тема: Умови життя на планеті. Чинники середовища.

1. Опрацювати § 38.

2. Виписати у зошит  і вивчити визначення понять «середовище життя», «чинники середовища».

3. Назвати середовища життя зображені на малюнках:

4. Замалювати схему:

5.  Розподілити запропоновані чинники середовища життя, відповідно до схеми, у три колонки: поширення тваринами насіння рослин, зміна тривалості дня, підвищення температури повітря, створення заповідників,  відкладання яєць на листках рослин, вирубування лісів, наявність питної води, знищення птахами жуків шкідників, нестача вологи, безконтрольне полювання. (письмово у зошит)

6. Для чого рослинам і тваринам потрібне світло? (усно)

Порівняйте вигляд сосен, що зростають у глибині лісу і на відкритому просторі. У чому відмінність між ними? (письмово)

7. У яких умовах щодо освітленості живуть дані організми зображені на малюнках. Випишіть їх, вставляючи їх назви замість крапок.

Світлолюбиві рослини - ……, кульбаба, ……..

Тіньовитривалі рослини - ….., ………, мохи.

Денні тварини - ….., ………, кенгуру.

Нічні тварини - ……, ……., нічний метелик.

8. Яке значення має вода для рослин та тварин? (усно)

Чи всі рослини і тварини мають однакову потребу у воді? (усно)

Розділіть зображені малюнки на окремі групи за потрібністю до води (письмово)

Водні організми – …., латаття, ……,  ……..,   ………. .

Організми, що живуть за достатньої кількості води - …. .

Організми, що живуть, за недостатньої кількості води - ……, верблюжа колючка.

9. Як реагують на зміну температури рослини нашого регіону? (усно)

Які рослини – холодостійкі, які  - теплолюбні? (письмово)

Холодостійкі - ……..

Теплолюбні - …….

Домашнє завдання:
1. Опрацювати текст.

2. Дайте письмову відповідь на запитання 5, 6 на стор.166.

                                                                                   Бажаю вам успіхів!

Урок № 1:

Тема: Практичне заняття. Визначення назв найбільш поширених та отруйних рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників, електронних колекцій.

          1. Опрацювати § 36 - 37.

     2. Перегляньте відео урок з цієї теми:
     https://www.youtube.com/watch?v=Ljcxib6U_Vw&feature=youtu.be

   3. Розшифруйте філворд та знайдіть у ньому назви організмів різних царств природи. Розділіть у три колонки (Рослини, Гриби, Тварини). Чим ці організми відрізняються між собою? (Напишіть двома реченнями)

4. Пригадайте зовнішню будову рослин, тварин, грибів, використовуючи запропоновані схеми.

5. Знайдіть вдома визначник рослин, тварин, грибів (якщо є звісно).  Розгляньте його.

6. Спробуйте за визначником та фотоілюстраціями в інтернеті визначити живі організми. Запишіть їх назви у зошит. Назву вказуємо подвійну. Напишіть одним реченням характерну ознаку даних організмів.

Домашнє завдання:
1. Опрацювати текст.

2. Якщо можете скачайте на свій смартфон додаток PlantSnap (або інший), для визначення рослин та тварин і спробуйте за ним визначити назви представників, які є у вас вдома.

                                                                                        Бажаю вам успіхів!