План конспект уроку на тему: «Хімічні елементи, їхні назви і символи. Поширеність хімічних елементів у природі.»

Мета уроку: Навчальна – закріпити поняття  «атом», «молекула», «хімічний елемент»; поглибити знання про атом і його будову; утворення молекул; ознайомити учнів із символами і назвами хімічних елементів за сучасною українською номенклатурою, розглянути поширеність хімічних елементів в природі.

Розвиваюча – формувати і розвивати ключові компетентності учнів, зокрема навчальну, соціальну, загальнокультурну, ІКТ-компетентність

Виховна – формувати інтерес до вивчення хімії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: зошит, підручник, мультимедійне обладнання, різноманітні вправи, загадки, відео

Хід уроку:

1.   Організаційний момент

Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх та відсутніх на уроці.

2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання

Нещодавно ми розпочали вивчати нелегку науку хімію. Пригадаємо матеріал попередніх уроків та проведемо хімічну розминку по темі  «Чисті речовини і суміші. Методи розділення сумішей»

Розминка  «Хімічний безлад» Завдання 1. На дошці записані дві групи речовин: чисті та суміші, учням необхідно запропоновані речовини правильно класифікувати.

Речовини:  мідь, цемент, нафта, дистильована вода, цукор, пральний порошок, сода, сіль, вуглекислий газ, очищене повітря, крейда, зубна паста, оцет, олія. (додаток 1)

Завдання 2. Встановити відповідність між сумішшю та способом розділення.

Суміш                                           Спосіб розділення

Глина і вода                                      дія магнітом

Мінеральна вода                              відстоювання

Мідні і  залізні ошурки                   фільтрування

Олія і вода                                        випарювання

Спирт і вода                                     перегонка

3.   Мотивація навчальної діяльності

Учні розгадують ребус (додаток 2)

Проблемне запитання:  - Що спільного ви можете підкреслити у цих словах?

Для того, щоб було простіше вам сформулювати свою думку, я пропоную вам в епіграфі до уроку знайти ключове слово, яке характеризує ці слова

Природа має лиш один секрет —
Чи тут, чи там, у Космосу глибинах,
Все: від малих піщинок до планет —
Із елементів складене єдиних.

                                                            С. Щипачов «Читаючи Менделєєва»

4.   Оголошення теми та мети уроку

Тема уроку: Хімічні елементи, їхні назви і символи. Поширеність хімічних елементів у природі

Мета уроку: закріпити поняття  «атом», «молекула», «хімічний елемент»; поглибити знання про атом і його будову; утворення молекул; ознайомити учнів із символами і назвами хімічних елементів за сучасною українською номенклатурою, розглянути поширеність хімічних елементів в природі.

Сьогодні на уроці ми дізнаємося:

·        чим відрізняються атоми один від одного;

     • звідки хіміки дізналися назви елементів;

     • яка шпаргалка найкраща на контрольних із хімії;

     • як можна спілкуватися з хіміком з племені тумба-юмба;

5.     Виклад нового матеріалу

Щоб з’ясувати все це давайте пригадаємо з курсу природознавства:

1.  З яких частинок складаються речовини? (Речовина складається з молекул та атомів).

2. З чого складаються молекули? (Молекули складаються з атомів).

3. Що таке атом? (Атоми – найдрібніші, хімічно неподільні частинки речовини).

4. Як називаються різні види атомів? (Хімічні елементи)

І. Атом, його склад

Давним-давно більше 2 тис. р тому в Давній Греції жив філософ по імені Демокріт. Саме він першим припустив, що все, що нас оточує складається із атомів.

 А розмірковував він так: «якщо взяти будь-який цілий предмет, наприклад яблуко, і почати ділити його на частинки, а потім ці частинки розділити ще і ще – чи буде цей процес ділення безкінечним? Що в кінці ділити буде нічого? Не може ж наш світ бути створений із нічого? Отже, повинна існувати найменша частинка, яку вже поділити не можна». Ось ці маленькі частинки він назвав «атомами», що означає «неподільні».

Ця ідея була підтверджена вченими лише через 20 століть потому. Уявляєте? Вчені переконалися не лише в тому, що навколишній світ і ми самі складаємося із атомів, але також і в тому, що цих атомів існує більше 100 видів. Кожен такий вид був названий «хімічним елементом».

Щоб уявити собі наскільки атоми маленькі, розглянемо такий приклад.

Якщо атом збільшити до розмірів яблука, то в такому разі яблуко збільшиться до розмірів земної кулі.  Або інший приклад. Проведіть олівцем лінію 3 см. В цій лінії вміщається в довжину 100 млн атомів Карбону, а в ширину 1 млн атомів.

Атом в перекладі із грецької мови означає «неподільний».

І справді, хімічним шляхом розділити атом не можна. Але при сильних фізичних діях ця найменша з точки зору хімії частинка розпадається на менші. Це відбувається , наприклад, в середині зірок, таких як Сонце, і в реакторах атомних електростанцій.

Частинок, із яких складається атом, є три. Записувати на дошці.

Це негативно заряджений електрон – е^-

Позитивно заряджений протон –р⁺

Нейтральний нейтрон – n⁰

Будову атома можна уявити собі у вигляді так званої планетарної моделі, яку майже 100 р тому запропонував англійський вчений Резерфорд.

Вона являє собою міні Сонячну систему, де в центрі знаходиться ядро (Сонце), навколо якого рухаються електрони (планети). Але це порівняння дуже приблизне, оскільки атом має складнішу будову, з якою ви ознайомитеся в наступному класі.

Електрон значно легший за атомне ядро.  Він має негативний заряд, що є найменшим серед існуючих у природі. Отже, заряд електрона дорівнює –1.

Ядро атома заряджене позитивно. Заряд ядра і сумарний заряд усіх електронів атома однакові за величиною, але протилежні за знаком. Тому атом є електро нейтральним. Якщо заряд ядра атома становить +6, то такий атом містить 6 електронів, якщо +2, — два електрони і т. д.

Отже, дамо  визначення атома.

Атоми — це найдрібніші електронейтральні частинки речовини, які складаються з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, що рухаються навколо ядра.

ІІ. Будова ядра

Ядро складається із протонів і нейтронів.

Учні переглядають та обговорюють відео «Будова ядра і ядерного ядра»

Ядро атома приблизно в 100 тис. разів менше за атом.

Якщо ядро збільшити до розмірів яблука, то відстань від нього до електронів буде 1 км.

Якщо в ядрі знаходиться 1 протон, то заряд такого ядра буде дорівнювати +1, відповідно електронну оболонку буде складати 1 електрон (за умовою електронейтральності атома). Про кількість нейтронів ви дізнаєтесь через кілька уроків.

Заряд ядра = р⁺=е^-

Вправа «Поміркуємо»

-   Скільки протонів міститься у складі атома, якщо заряд його ядра дорівнює +3?     Заряд ядра +3    р=

-       Якщо в атомі міститься 15 протонів, то скільки електронів буде в цьому атомі?     Р=15    е =

-       Скільки електронів міститься у складі атома, якщо заряд його ядра дорівнює +8?  Заряд ядра = +8   е=

Складання логічної схеми із запропонованих слів (хмара)

Складіть логічну схему зі слів: тіло   речовина   атом   ядро   електрони   протони  нейтрони.

III. Хімічні елементи

Отже, усе в природі складається з атомів.

Усього на Землі та в космічному просторі виявлено 89 різних видів атомів, ще 29 видів добуто вченими штучно. Вони дуже нестійкі й існують у вигляді кількох окремих атомів протягом лише кількох секунд від моменту добування.

Атоми різних видів відрізняються за масою, розміром, будовоюта зарядом атомних ядер.

 Атоми певного виду називають хімічним елементом.Заряд ядра – головна характеристика хімічного елемента.

Хімічний елемент — це різновид атомів з однаковим зарядом ядра.

Атоми із зарядом ядра +1 належать одному хімічному елементу, із зарядом +6 — іншому елементу і т. д.

З 89  хімічних елементів в природі утворюється більше 10 млн. різноманітних хімічних речовин  

  IV. Назви хімічних елементів

Кожний елемент має назву. Сучасні українські назви майже всіх хімічних елементів походять від латинських назв (табл. 1). Їх пишуть з великої літери.

Наприклад, хімічний елемент із зарядом атомного ядра +1 називається Гідрогеном від  латинської назви Hydrogenium. Хімічний елемент із зарядом ядра +8 називається Оксигеном (від латин. Oxygenium)  і т.д. по таблиці.

V. Символи хімічних елементів

Крім назви, кожний елемент має ще й скорочене позначення — символ, або знак. У наш час використовують символи елементів, запропоновані майже 200 років тому відомим шведським хіміком Й.Я. Берцеліусом.

Берцеліус запропонував як символи хімічних елементів приймати першу літеру їхніх латинських назв. Так, для позначення Оксигену він узяв символ «О» — першу літеру від Охуgenium, для Гідрогену — «Н» — від Нуdrogenium, для Карбону — «С» — від Carboneum.

Якщо перша літера в назві елемента вже використовується для позначення іншого елемента, то до неї додається одна з наступних літер, наприклад, символ Силіцію —Si (Silicium), Меркурію — Hg (від латин. Hydrargyrum).

Українські назви деяких елементів звучать зовсім інакше, ніж латинські, але що поробиш - їх приходиться заучувати напам'ять.

А ще вимова цих 9 елементів відрізняється від назви елементів.

Абсолютно ясно, що запам'ятати відразу всі символи і назви елементів (а їх зараз відомо 118) – завдання непосильне. Тому для початку можна обмежитися найпоширенішими .

Заряд ядра	Назва елемента		Символ елемента	Вимова елемента
	Українська	Латинська
+2	Гелій	Helium	He	Гелій
+11	Натрій	Natrium	Na	Натрій
+12	Магній	Magnesium	Mg	Магній
+13	Алюміній	Aluminium	Al	Алюміній
+17	Хлор	Chlorum	Cl	Хлор
+19	Калій	Kalium	K	Калій
+20	Кальцій	Calcium	Ca	Кальцій
+26	Ферум	Ferrum	Fe	Ферум
+29	Купрум	Cuprum	Cu	Купрум
+35	Бром	Bromum	Br	Бром
+79	Аурум	Aurum	Au	Аурум

Вимова символів майже всіх інших  елементів збігається з їхніми назвами. Наприклад, символ елемента Калій читається «калій», а не «к», а елемента Феруму Fe — «ферум», а не «фе». Усі винятки зібрано в таблиці 1.

Символи та назви елементів — це літери хімічної мови. Цією мовою розмовляють усі хіміки світу. Нею можна спілкуватися навіть з хіміком з племені тумба-юмба.  І вам також треба вивчити «алфавіт» хімічної мови.

Ваше завдання полягає у тому, щоб поступово запам’ятати українські назви  і символи  не менше 20 хімічних елементів, навчитися їх писати, вимовляти, знати, що вони позначають.

Учень зачитує повідомлення на тему: «Поширеність хімічних елементів у природі»

6.     Узагальнення нових знань

Гра «Склеєне слово»

Визначити назви 6 елементів та дібрати до них символи.

І варіант СУЛЬФУРНАТРІЙКАЛІЙКАЛЬЦІЙНІТРОГЕНБРОМ                  

S, Na, K, Ca, N, Br

ІІ варіант ФОСФОРХЛОРМАГНІЙАЛЮМІНІЙФЕРУМФТОР                    

 P, Cl, Mg, Al, Fe, F

Завдання «Хто швидше?» Використовуючи таблицю 1 виписати всі хімічні елементи, які починаються на С.

7.     Домашнє завдання

Опрацювати конспект, читати конспект, виконати завдання у кінці параграфа

План – конспект уроку на тему: «Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Демонстрації: 3. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.»

Мета уроку:

• ознайомити учнів з будовою періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва;

• сформувати початкові навички визначення положення хімічного елемента в періодичній системі;

• продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою;

• повторити матеріал попередніх уроків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: зошит, підручник, мультимедійне обладнання, картки для індивідуальної роботи, ПС, відео

Хід роботи:

1.     Організація навчальної діяльності

Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх і відсутніх на уроці.

2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання

Троє учнів працюють на індивідуальних картках

Завдання 1. Нижче запропоновані речення, які мають помилки. Треба знайти та виправити помилки

1. Речовина складається з молекул, які в свою чергу з протонів (атомів).

2. Атом складається з протонів та електронної оболонки (ядра).

3. Ядро має негативний заряд, електронна оболонка – позитивний (навпаки).

4. Йони мають негативний заряд (і позитивний).

5. Заряд ядра атома обумовлюють електрони (протони).

Завдання 2. Вказати назву хімічних елементів

Н, N, O, S, Fe

Завдання 3. Запишіть символ хімічного елементу

Натрій, Кальцій, Гелій, Карбон, Кальцій, Купрум

Решта учнів працюють із вчителем

Вправа «Назви  хімічних елементів та їх символи» https://learningapps.org/view1157687

Вправа «Встановити відповідність між символом хімічного елемента та його назвою»  https://learningapps.org/view1123199

3.     Мотивація навчальної діяльності

Розгадайте ребус (додаток 1)

Ключове слово: МЕНДЕЛЕЄВ

-         Який зв’язок між хімією та цим прізвищем?

Чи любите ви писати листи? Мабуть так. А що ви вказуєте на конверті? (Прізвище, ім’я, адресу). А навіщо? (Щоб лист дійшов до адресату). Отже, кожна людина має своє прізвище, ім’я, адресу: місто, вулицю, будинок, квартиру.

 Чи мають адресу хімічні елементи? Де їх можна знайти, якщо в цьому є потреба? На ці питання ми повинні знайти відповідь сьогодні на уроці.

4.     Оголошення теми та мети уроку

Тема уроку: «Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва»

Мета уроку: ознайомити учнів із періодичною системою Д.І. Менделеєва, розташування хімічних елементів в ній, продовжити знайомство із хімічними елементами їх назвою за українською номенклатурою.

5.     Виклад нового матеріалу

1.     Структура періодичної системи  Д.І. Менделеєва

Учні переглядають та обговорюють відео «Відкриття ПС»

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

В 1861 році російським вченим Д.І. Менделєєвим була запропонована періодична система хімічних елементів. Тоді було відомо лише 62 елементи, але всім знову відкритим елементам у ній знайшлося місце.
Ця система хімічних елементів сьогодні відома в усьому світі й використовується ученими всіх країн.
Розглянемо будову періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва.
Основними структурними одиницями системи є періоди і групи.
Період — це горизонтальний ряд хімічних елементів, що починається лужним металом (Li, Na, K, Rb, Cs, Fr) і закінчується інертним газом (He, Ne, Ar, Kr, Xe Rn).

Бесіда:

1.     Скільки періодів містить періодична система? (Сім).
2. Чим відрізняються між собою періоди? (Кількістю хімічних елементів, у 1-3 періодах хімічні елементи розташовані в один ряд, в інших – у два ряди).
3. Скільки хімічних елементів містить 1 період? (2).
4. Скільки хімічних елементів містить 2 та 3 періоди? (По 8 елементів).
5. Скільки хімічних елементів містить 4 період? (18 елементів).

Так, дійсно, всього періодів сім. З них перші три — малі періоди, оскільки кожний складається з одного ряду хімічних елементів. Починаючи з четвертого, ідуть великі періоди, бо кожний складається з двох рядів хімічних елементів. Всього рядів десять.

Кожний період містить певне число хімічних елементів:

1-й період (малий) —2 елементи; 2-й період (малий) — 8 елементів; 3-й період (малий) — 8 елементів; 4-й період (великий) — 18 елементів; 5-й період (великий) — 18 елементів; 6-й період (великий) — 32 елементи; 7-й період (великий) —досі ще не завершений, містить 24 елементи.

Група — це вертикальний стовпчик, у якому один під одним розміщені подібні за властивостями хімічні елементи.

Скільки груп містить періодична система? ( 8).

Так, дійсно, всього груп вісім. Кожна з них поділяється на дві підгрупи:

а) головну, до складу якої входять елементи малих і великих періодів,

б) побічну, яка складається тільки з елементів великих періодів,

Так, сьома група складається з головної підгрупи—це підгрупа галогенів: Флуор, Хлор, Бром, Іод, Астат, і побічної, до складу якої входять елементи тільки великих періодів — Манган, Технецій, Реній.

Завдання 1. До якої підгрупи належать наступні хімічні елементи: Сульфур, Фосфор, Хлор, Купрум, Цинк, Алюміній, Селен?

Особливу будову має VIII група. Її головна підгрупа — інертні гази, а побічна складається з трьох тріад, що об'єднуються в природні родини:

Ферум Fе, Кобальт Со, Нікель Ni;

Рутеній Ru, Родій Rh, Паладій Рd;

Осмій Os, Іридій Іr, Платина Рt.

У нижній частині системи винесено два ряди по 14 елементів. Вони об'єднуються в природні родини «лантаноїди» й «актиноїди».

Розміщення елементів по групах і родинах полегшує їх вивчення. Знаючи будову і властивості одного з них, можна передбачити будову і властивості інших, що входять до цієї групи.

2.     Характеристика хімічних елементів

Отже, ми з’ясували, що кожний хімічний елемент має:

•  прізвище та ім’я (назва елемента, та його символ).

•  адресу: номер групи та номер періоду, на перетинах яких він знаходиться,

Крім того, кожний хімічний елемент має свій порядковий номер, масу атома, яка має назву відносна атомна маса та певну будову.

Завдання 2. Назвіть порядковий номер та масу атома слідуючих хімічних елементів: Гідроген, Літій, Карбон, Флуор, Цинк, Кальцій.

Зверніть увагу на порядок розташування хімічних елементів у другому періоді. Яку закономірність ви помітили?

(Маса атома кожного елемента збільшується).

Так, дійсно, у періодах елементи розташовані у порядку збільшення їх атомних мас.

Як можна доповнити визначення “періоду”?

Період — це горизонтальний ряд хімічних елементів, розміщених у порядку зростання їхніх відносних атомних мас, що починається лужним металом і закінчується інертним газом.

Велике значення для елемента має його порядковий номер. Оскільки він визначає кількість електронів, які рухаються навколо ядра, кількість протонів, які розташовані всередині ядра.

Завдання 3. Вказати порядковий номер, кількість протонів та електронів для слідуючих хімічних елементів: Оксиген, Флуор, Алюміній, Силіцій, Магній.

6.   Узагальнення нових знань

Вправа «Заповни таблицю»  https://learningapps.org/view1475381

7.   Домашнє завдання

Опрацювати параграф, читати конспект, виконати завдання

План конспект уроку на тему: «Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.»

Мета уроку: Закріпити знання учнів про хімічні елементи, хімічну символіку. Ознайомити з поняттями абсолютної та відносної атомної маси, одиницями їх вимірювання. Навчити визначати Аr за ПС.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: зошит, підручник, мультимедійні засоби, картки для індивідуальної роботи, ПС, відео

Хід уроку:

1.     Організація навчального процесу

Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх та відсутніх на уроці.

2.     Актуалізація навчальної діяльності, перевірка домашнього завдання

Троє учнів працюють на картках індивідуально. (додаток 1)

Решта учнів працюють із вчителем

Вправа «Знайти слово»  https://learningapps.org/view1263846

Вправа «Знайди пару»  https://learningapps.org/view1123199

3.     Мотивація навчальної діяльності

Кожен з нас має певну масу. Ми можемо порівняти, хто більше важить. Як ви гадаєте, атом будь-якого елемента має масу? Як її можна виміряти?

І ще одне запитання: чи всі атоми Оксисену мають однакову масу?

На ці запитання ми дамо відповідь на цьому уроці. Допоможіть мені сформувати тему уроку.

Учні пропонують свої варіанти і оголошується тема уроку.

4.     Оголошення теми та мети уроку

Тема уроку: «Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.»

Мета уроку: Ознайомити з поняттями абсолютної та відносної атомної маси, одиницями їх вимірювання. Навчити визначати Аr за ПС.

5.     Виклад нового матеріалу

Якими одиницями маси ми користуємося в побуті? (г,кг, т.)

  Чи можна в цих одиницях вимірювати масу атома?

Атом – дуже дрібна частинка. Його  розмір  10^-14.  Якщо атом збільшити до розміру друкарської крапки, то пропорційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км.

Тому маси атомів дуже малі.

Наприклад, маса атома Гідрогену становить: m_а (Н) =1,66 · 10^–24г або 1,66 · 10^–27кг

За пам’ятати такі числа надзвичайно важко, а користуватися ними під час обчислень дуже незручно.

  Через це на початку ХІХ ст.  Дж. Дальтон запропонував увести еталон порівняння маси.  Зараз використовують не реальну, а відносну атомну масу.

За одиницю відліку використовували m_а (Н), потім 1/16 m_а (О), нині – 1/12 m_а (С)

1/12 m_а (С) назвали атомною одиницею маси (а.о.м.)

Поділимо масу 1 атома Карбону на 12 та дізнаємося, скільки це грамів:

1,993 · 10^–24 г : 12 ≈1,66 · 10^–24 г

  1а.о.м. =1/12 m_а (С) ,  1а.о.м. =  1,66· 10^–24 г або 1,66 · 10^–27 кг

З нею порівнюють маси атомів різних елементів задля встановлення відносних атомних мас хімічних елементів.

Відносна атомна маса Аr ( ст..49 Буринська)

Відносна атомна маса – це фізична валичина, що визначається відношенням маси атома елемента до 1/12 m_а (С)

Відносна атомна маса хімічного елемента (Ar) показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша  за 1/12 маси атома Карбону.

Ar не має одиниць вимірювання, тобто є безрозмірною величиною. 

Ar знаходять по ПС:

Знайдіть у періодичній системі хімічних елементів відносні атомні маси Натрію, Карбону, Силіцію, Цинку, Алюмінію, Хлору й назвіть їх. Що особливе ви помітили в цих числах?

Відносні атомні маси всіх хімічних елементів обчислені та внесені в періодичну систему. Найчастіше це дробові числа. Для хімічних розрахунків використовують округлені їх значення 

Ar(О) = 16

Ar(S) = 32

Ar Cl) = 35,5

6.     Узагальнення нових знань

Вправа «Числова пряма»   https://learningapps.org/watch?v=pa9e97pnj18  

7.     Домашнє завдання

Опрацювати параграф, читати конспект, вивчити наступні 5 символів, підготуватись до самостійної роботи